Освіта 2030 в Україні: чого ми прагнемо?

Освіта 2030 в Україні: чого ми прагнемо?

Про реформу освіти в Україні можна почути багато. Освітяни намагаються знайти відповідь на питання, якою повинна бути нова українська школа, та яким чином вона зможе змінити наше суспільство. Про це іноземні та українські гості обговорили на освітньому майданчику під час Форуму видавців. Ми записали найцікавіші тези учасників дискусії  “Освіта 2030 – якою вона має бути”.

2

Освітні стандарти

Роман Шиян: Документ, який регулює зміст освіти потрібний для основи академічної свободи. Якщо державні стандарти написані занадто загально, вони не дають ніяких рамок та підстав учительським спільнотам творити свої освітні програми на певному рівні. А якщо такі стандарти надто регламентовані, то всі шкільні програми залишаються перевантаженими, а діти втомленими.

Олексій Скрипник: Я страшенно не люблю стандартів у будь-якій галузі, бо під час стандартизації ми забуваємо про талант. Стандарт завжди відстає від реальності. У нас дуже багато розумних людей, яких ми намагаємось втиснути в певні рамки. Будьмо різними. Мені подобається досвід фінів, які вважають, що школи самі повинні вирішувати, якими їм бути.

3

Роман Шиян: У нашому майбутньому напрацюванні освітніх стандартів не буде змісту чи переліку тем для уроків. Якщо й будуть, то лише як матеріали, на яких можна формувати так звані очікувані учнівські результати на певних етапах їхнього розвитку. Вони будуть сформульовані від першої особи – учня. Плануємо також надати максимальну свободу вчительським спільнотам. Освітні програми (в ідеалі –  навчальні програми також) створюватимуть самі ж школи. Нова стандартизація відчинить шлях до свободи українських вчителів.

Бачення майбутньої системи освіти

Павло Хобзей: Ми хочемо бачити випускника розвиненою особистістю із критичним мисленням, патріотом, людину з активною позицією, яка діє згідно з морально-етичними принципами, новатора, який здатний змінювати світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці та вчитися впродовж життя. Але основне, що ми хочемо зробити, − змінити спрямованість до знань та авторитарну школу на спрямованість до компетенцій, цінностей і ставлення. Без зміни цінностей і ставлення в суспільстві ми не зробимо жодної реформи.

Карл Лауер: Коли ми говоримо про освіту 2030 в Україні, у мене виникає безліч запитань. Як зможе нова українська освітня система запобігти іншій війні? Чи дасть зрозуміти громадянам, що кожен з них зацікавлений покращувати країну і сприяти її розвитку? Як освіта допоможе Україні стати тією державою, з якої братимуть приклад? Ми бачимо освіту важливою частиною великої національної програми.

1

Арі Пока: Якби ми могли окреслити декілька ключових ідеї щодо успішної системи освіти, то їх було б п’ять. Перша – це довіра. Довіра між вчителями, директорами, учнями, батьками, усіма, хто відповідає за освіту. Це дуже важливо. Друга – навчання. Вчителям потрібно навчатись постійно: перед роботою та під час роботи. Підвищення кваліфікації вчителів дуже важливе для розвитку школи. Третя – автономія. Вона дає можливість самостійно вирішувати вчителям що і як робити. І я впевнений, що завдяки цій самостійності вони зроблять все найкраще, що від них залежить. Четверта – вивчення оточення. І остання – вирішуйте самостійно, не беручи приклад з інших. Тільки так ви сформуєте ту школу, яка є найкращою для вас та учнів.

Тарас Вервега: Показник якості освіти повинен вимірюватись тим, наскільки легко молоді люди після закінчення університету знаходять своє перше місце роботи; скільки з них працює за фахом, скільки молоді може знайти роботу з високою зарплатою.

Ірина Соловей: Людство, зокрема Україна, живе в постнормальні часи, коли ми шукаємо нові морально-етичні норми. Водночас наше суспільство ще перебуває у стані максимальної загрози, коли ми повинні поєднувати практики розвитку із практиками виживання. Бізнес і школа розвиваються завдяки двом силам, які зіштовхуються і перетинаються в певних точках. Одна сила – лідерські зусилля, певна суб’єктна позиція, куди рухатись. Друга сила – досконале високоорганізоване технічне втілення важливих змін. І це призводить до того, що ми повинні навчитись балансувати між двома речима – креативністю та управлінням ризиками. Для освіти це вкрай актуально, бо вона з одного боку є осьовим елементом економіки, а з іншого – елементом системи безпеки.

7

Освіта і бізнес

Ярослав Притула: Ми повинні опитувати працедавців (держава також є працедавцем), кого б вони хотіли бачити у себе на роботі, і опираючись на ці дані, формувати навчальні програми та освітні стратегії.

Тарас Вервега: Для освіти бізнес ставить дуже просте завдання – ми хочемо отримати людину, яка вміє і знає, як робити те, що потрібно для бізнесу. Наша система освіти фокусується на енциклопедичні знання, а не на навички. Навички працювати в команді, спілкуватись, вести за собою команду, шукати компроміс та постійно вчитися. Цього всього не вистачає нашій освіті. Через це компанії беруть на себе ці функції і стараються наздогнати ці знання.

6

Вчитель. Учень. Освіта

Олексій Скрипник: Зі всіма освітніми дискусіями ми забуваємо про вчителя. Я за те, щоби, запроваджуючи зміни у школі, ми не забували про класичні основи: навчання – це праця, а вчитель є насамперед вчителем, а потім другом.

Ірина Соловей: Діти приходять до нас із вогнем всередині. Наше завдання – вберегти його. Дуже важливо зрозуміти, що в цьому завданні батьки та вчителі повинні підтримувати одне одного.

4

Карл Лауер: Дуже важливо не вказувати учням, що вони повинні вчити чи робити, а надихати їх до цього прикладами – тільки тоді школярі послухають. Олексій Молчановський: Освіта повинна підтримувати та гармонійно розвивати внутрішній стан людини. Школи та університети повинні бути місцем, в якому діти та молодь відчувають себе щасливими.

Єжи Колонтай: Ви повинні по-справжньому (і це дуже важливо!) вчити дітей, а не сухо викладати предмет.

5

Ірина Соловей: Перед вчителем постає питання, чого вчити: ремеслу чи мисленню? Цей вибір повинні робити учні. Однак існує думка, що будь-який варіант приведе людину до цілісного опанування фаху. Роль вчителя полягає у менторстві, аби підтримати учня на цьому шляху.

Карл Лауер: Я знаю, що це дуже спірне твердження, але нам варто акцентувати на тому, що освіта є обов’язком, а не правом.

Авторка статті: Марія Ревер

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *