Як директорові ініціювати проекти розвитку школи?

На першому модулі програми “Школа 3.0” директори шкіл-учасниць дізналися більше про стратегічне бачення та планування. Цю сесію провела Оксана Клепуц, директор опорної школи у с. Козьова Львівської області. Вона розповіла про постановку цілей та запропонувала методику, що допоможе розробити нові проекти розвитку школи.

Перш за все, визначилися з питанням “Яка школа є успішною?”. Спільно директори відповіли: “Це школа, у яку з радістю біжать зранку і вчитель, і учень”.

Розробили модель молекули школи, у якій учень має найвищий пріоритет, а ключовою фігурою, яка відповідає за налагодження стосунків, є директор. Правильна взаємодія у колективі породжує результат.

молекула
Мал. 1. Молекула школи

Щоб правильно поставити цілі розвитку школи та розробити проекти, пані Оксана поділилася з колегами спеціальною методикою, яка передбачає залучення всього колективу, піднесення свідомості мислення кожного, створення довіри у команді та нові емоції.

Усе відбувається в три етапи: проведення гри, завдання додому та обговорення результатів/створення проектів.

І етап. Проведення гри

Вам знадобиться: стіна чи дошка для наклеювання матеріалів, аркуші формату А5, маркери.

таблиця
Мал. 2. Робоче поле
  1. Кожен учасник згадує, що його/її найбільше вразило за останні три роки (конкретні речі) у категоріях “я”, “моя школа”, “освіта в Україні”. Записує по 2 ідеї (ідея – це більше двох слів) на кожну позицію (загалом – 18 карток від людини) та наклеює на стіну.

Модератор може змінювати категорії залежно від того, про що потрібно поговорити; принцип розміщення цих категорій залишається незмінним – від особистого до глобального.

  1. Учасники разом обговорюють, які позиції з цієї стіни несуть позитивний/негативний характер.

Модератор на кожній картці малює стрілки донизу/догори різними кольорами залежно від характеру, який вони несуть для учасників (негатив/позитив).

  1. Учасники проводять умовні лінії та ділять на сегменти кожен рік у пропорції по позитивних та негативних подіях.
  2. Команда має дати назву для умовних періодів.

Учасники придумують метафоричну назву (декілька назв) для кожного періоду.

  1. Учасники діляться на групи та пишуть історію по метафоричній назві/назвах періоду.
    (кожна група пише про окремий період: половина групи пише історію, друга половина – візуалізує цю метафоричну назву).

Такі історії та процес їх складання допомагають викликати нові емоції, потрапити в іншу реальність, глобальний простір.

ІІ етап. Завдання додому для учасників

Учасники мають написати листа “У якому стані вони хочуть перебувати за рік?”, у якому згадують про усі три позиції (“я”, “моя школа”, “освіта в Україні”). Протягом тижня у будь-якому вигляді (паперовий, онлайн) вони здають його модератору (директору) анонімно.

Завдання модератора (директора) – опрацювати ці листи та написати основні тези (узагальнення) по трьох категоріях (“я”, “моя школа”, “освіта в Україні”).

ІІІ етап. Обговорення результатів та створення проектів

Відбувається за тиждень після першого етапу.

  1. Модератор (директор) наклеює на стіну в хаотичному порядку опрацьовані ним тези.
  1. Учасники обговорюють, якими мають бути їхні кроки та дії, щоб потрапити в такий стан.

Модератор записує ці ідеї.

  1. Після запису усіх ідей, модератор групує співзвучні.

Якщо в одній групі вже є більше трьох ідей, то учасники мають дати робочу назву цій групі. Згодом її  можна замінити на метафоричну, яка і стане назвою проекту.

  1. За допомогою стікерів модератор проводить голосування. Команда спільно обирає групу людей, яка відповідатиме за розробку конкретного проекту.

Якщо мало людей, які долучаються до роботи конкретного проекту, пріоритет в жодному разі не відкидають.

  1. Учасники обговорюють та прописують план, етапи проекту та конкретні критерії оцінки результатів.

Критерії оцінки результатів важливо скласти так, щоб їх можна було поміряти.

Результат методики – створення та розвиток нових проектів, які мають на меті покращити школу. Для директора це можливість помітити позитивні та негативні сторони в колективі та у шкільному процесі; шанс побачити вчителя з іншої сторони, його мотивацію та створити індивідуальний підхід до кожного. У цій методиці також формується культура довіри між колективом та директором, оскільки він як модератор працює на рівні з усіма учасниками.

Спробуйте зробити це у своїх школах!

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *